Волонтер, директор Тернопільського обласного відділення міжнародного благодійного фонду «Юнеско» Віталій Семенюк, 16 квітня намагався перетнути українсько-польський кордон у пункті перетину «Краківець», та на жаль, через низку бюрократичних перешкод, чоловік так і не потрапив до Польщі.
«При в’їзді на пункт пропуску 16 квітня цього року, український прикордонник сказав, що відтепер потрібно мати з собою «зелену карту» та страхове свідоцтво, бо інакше поляки не пропустять, хоча до того, мої друзі-волонтери розповідали, що поляки безкоштовно видають українцям ці «зелені карти» на своїй стороні. Та я повернувся на найближчу заправку, де можна було оформити ці документи, і там мені повідомили, що можуть видати «зелену карту» мінімум на 2 місяці, за ціною 2600 грн, так як на менший термін не мають бланків. Та ж ситуація була у інших найближчих 2 страховиків. Зрештою, я заплатив 2600 гривень і купив цю карту, хоча мені потрібно було перетнути кордон і бути у Польщі два дні, — наголосив Віталій Семенюк. — У тих канторах мені розповіли, що керівництво їм інших бланків не дало, тільки на два місяці, які коштують по 2600 грн. Я їм казав, що хлопці прийдуть і спалять ті їхні кантори. Ну як то так, поляки дають безкоштовно, а наші наживаються?!«.
Та на цьому пригоди пана Віталія на кордоні не завершилися.
«Я спеціально їхав за сином, мій син є — інвалід, я є 10 років опікун, відтак сина вивезли у Польщу, я мав перетнути кордон, забрати його додому — зробити обстеження і далі відвезти його в Польщу. З собою я мав документи, що я опікун, довідку з військомату, що я не можу йти служити, мені 59 років, — я тільки хотів забрати сина, бо там з ним не можуть собі дати раду. Розумієте, він в Польщі з чужими людьми, — відзначив Віталій Семенюк. — Та мене не пропустили, відзначивши, що я не маю права перетинати кордон, а офіційно написали, що недостатньо представлено документів для перетину кордону».
Відтак, пан Віталій буде тепер когось просити, щоб привезли сина до кордону.
«І ще одне, що я побачив, прийняли закон, що машини, пригнані з-за кордону, у цей військовий час, розмитнювати не треба, і ви розумієте, повно женуть таких машин перекупщики, волонтери вже стають в черги на кордоні через тих спекулянтів, як на мене це сьогодні просто шок — хлопці воюють, а ті за той час вже створили бізнес, женуть по пару машин вдень і продають, кажу, вже волонтери через них стоять в чергах, — сказав пан Віталій. — А щодо тих страхових кантор, то я думаю, то питання варто підняти, бо ось так наживатися в час війни, при чому на своїх, то верх цинізму».
Сидоренко Евгений – Редактор новостей – Журналист-копирайтер
Молодой, но очень перспективный сотрудник. Фонтан идей, который приходится периодически прикручивать.
Образование:
- 1974 -1978 Львовское высшее военно-политическое училище. Факультет журналистики.
Журналистка:
- 2018 Украинский новостной портал Комета
- 2009-2018 Литературный фриланс
- 1996-2009 Корреспондент газеты «Московский Комсомолец»
- 1989-1996 Внештатный сотрудник СМИ,
- 1978-1989 Журналист «Вечерний Кишинев»
