В Україні депутати Верховної Ради в першому читанні підтримали законопроєкт № 5050-1 і посилили відповідальність за дрібне хуліганство та образу правоохоронців під час виконання службових обов’язків.
Про це йдеться в карті документа на сайті парламенту, повідомили у центрі прав людини «Зміна».
Законопроєкт внесли на розгляд ще в лютому минулого року, а його авторами стали В’ячеслав Медяник, Дмитро Припутень, Максим Павлюк, Володимир Арешонков та Григорій Мамка.
У пояснювальній записці вони стверджують, що останнім часом побільшало “випадків вчинення дрібного хуліганства, тобто нецензурної лайки в громадських місцях, образливого чіпляння до громадян тощо”. Нині за “дрібне хуліганство” порушники можуть отримати штраф 51–119 гривень, але депутати запропонували підвищити його: від 170 до 510 гривень, а також впровадити покарання за повторне таке правопорушення протягом року – 510–850 гривень.
Крім того, депутати проголосували за доповнення Кодексу про адміністративні правопорушення нормою, яка передбачає покарання “за образу поліцейського при виконанні ним службових обов’язків або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця у зв’язку з їх участю в охороні громадського порядку”.
“Навряд чи хтось буде сперечатися, що за образу поліцейського, а також прикордонників, військовослужбовців, членів громадських формувань з охорони порядку має бути юридичне покарання”, – каже один з авторів документа депутат Мединик.
Ухвалений законопроєкт передбачає штраф 850–1700 гривень за образу правоохоронців та 1700–5100 гривень за повторне правопорушення або за образу групою осіб. Окрім цього, документ передбачає впровадження штрафу 340–680 гривень або ж громадських робіт на 12–30 годин за публічну образу правоохоронців.
Напередодні голосування активісти Центру протидії корупції закликали депутатів не підтримувати ідеї покарання за “образу поліцейських”:
“Що таке “образа” трактуватимуть самі поліцейські, запакувавши людину в автозак, і вже у відділку будуть розбиратися детальніше. Адже фактично будь-яке висловлювання може бути сприйняте як “публічна образа”. І цей спадок війни перейде українцям у мирне життя, коли ми знову захочемо проводити мирні зібрання та акції протесту. Шановні депутати, не треба так. Ми не Росія і не хочемо бути поліцейською державою. Давайте щонайменше почнемо з реальної реформи поліції, а не з додаткових повноважень”.
Правозахисник Володимир Яворський у своєму фейсбуку звертає увагу, що за цим законом також буде неможливо “публічно назвати корупціонера поганим словом”, бо за це каратимуть. Він зазначає, що в країнах ЄС відсутнє покарання за образу, бо її неможливо довести чи спростувати.
Крім того, пише Яворський, цей законопроєкт “відкочує Україну назад в стандартах свободи слова, за якими критика правоохоронців може бути повністю заборонена”.
З критикою ухваленого документа виступили й члени науково-експертного управління Верховної Ради.
Так, серед іншого у відповідному висновку вони зазначили, що “аналіз пропозицій щодо змін у частині визнання адміністративним правопорушенням нанесення публічної образи… дає змогу припустити, що надалі відбуватиметься збільшення складів адміністративних правопорушень, які передбачають відповідальність за образу осіб, які мають відповідні владні повноваження та відрізнятимуться між собою лише належністю до того чи іншого державного органу“.
“Наразі аналогічну тенденцію можна спостерігати на прикладі складів правопорушень, що передбачають відповідальність за невиконання законних вимог та розпоряджень тих чи інших державних органів та їх посадових осіб. Таку тенденцію не можна визнати позитивною, оскільки КУпАП перевантажується значною кількістю статей, які, по суті, мають один і той же предмет регулювання. В даному випадку йдеться про гарантований Конституцією України захист честі і гідності кожної особи”, – зазначали фахівці.
Натомість вони радили доповнити КУпАП новою статтею, в якій можна передбачити відповідальності за умисні публічні дії, які ображають честь та гідність особи, яка виконує свій службовий або громадський обов’язок. Такий підхід діє в деяких європейських країнах, наприклад у Німеччині та Іспанії, де існують загальні норми щодо захисту честі та гідності кожного і спеціальні щодо представників держави.
Сидоренко Евгений – Редактор новостей – Журналист-копирайтер
Молодой, но очень перспективный сотрудник. Фонтан идей, который приходится периодически прикручивать.
Образование:
- 1974 -1978 Львовское высшее военно-политическое училище. Факультет журналистики.
Журналистка:
- 2018 Украинский новостной портал Комета
- 2009-2018 Литературный фриланс
- 1996-2009 Корреспондент газеты «Московский Комсомолец»
- 1989-1996 Внештатный сотрудник СМИ,
- 1978-1989 Журналист «Вечерний Кишинев»
